top of page
Фото автораAlina Shemchyshena

Війна не шкодує нікого: як спілкуватися з людьми, що пережили травматичний досвід

Психічні травми та посттравматичний стресовий розлад – такі наслідки залишає по собі війна. Кількість людей, які зіштовхнулися з цими ментальними наслідками бойових дій, зростає щодня. Тому кожен має знати про елементарні правила спілкування з тими, хто постраждав.


Одним із неочевидних наслідків війни є психічні травми. Письменниця і парамедик Добровольчого Батальйону Госпітальєри Олена Герасим'юк радить, як спілкуватися із людьми, які психологічно постраждали від війни.


"Йдеться про повну відсутність обізнаності багатьох цивільних людей про травми ветеранів, переселенців, полонених, волонтерів, родичів та інших", – розповідає Олена Герасим'юк.

Більшість людей не знають, як правильно поводитися із тими, хто зазнав ментальної травми / Фото Unsplash


Розмова буде про ПТСР – посттравматичний стресовий розлад.


ПТСР – це крайня реакція на сильний стресор, що загрожує життю людини. Найчастіше ПТСР може проявитися протягом 6 місяців після моменту травми, однак буває й набагато швидше – усе дуже індивідуально. Розлад може давати про себе знати через порушення сну та кошмарні сновидіння, нав’язливі думки про травмуючу подію, невпевненість, дратівливість, депресивні стани тощо. Джерело: UNICEF

Наслідки можуть бути жахливими


Люди, що не бачили на власні очі жахіть війни, часто нехтують моральним станом тих, хто бачив та відчув це вживу.


Найчастіше припускають такі помилки:

  1. Вживають образливу і неприпустиму лексику. Людина із травмою може вважати, що це провокація.

  2. Роблять несподівані, і, на перший погляд, цілком нормальні дії, що можуть налякати людину із травмою.

  3. Така поведінка може призвести до повторного травмування та несподіваної реакції.

Людина може відреагувати не тільки словесно, а й навіть фізично – при цьому не завжди контролюючи себе.


Повага – перш за все


Тому перше правило спілкування із людьми, які травмовані війною – беззастережна повага до їх тіла та психіки.

  • Не можна торкатися тіла людини без її дозволу

"Війна є парадоксальною штукою, яка водночас може утвердити в тобі ідею про цінність кордонів, але одночасно – знищити твої особисті. Коли ви хапаєте без дозволу людину з ПТСР – цей "добродушний жест" може викликати нормальну таку агресивну реакцію", – говорить Олена.
  • Не звинувачуйте ветеранів або біженців у їхніх реакціях

Не можна звинувачувати людину в тому, що вона надто емоційна, чутливо реагує або просить вас припинити якісь неприємні дії.


"Припиніть вказувати людині, яка пройшла справжнє пекло на землі, що їй після цього відчувати", – застерігає дівчина.

Навіть звичайні обійми можуть налякати людину з ПТСР / Фото Unsplash


Гнів, сльози, агресія, зневіра, роздратування, вибухи сміху – це далеко не весь спектр емоцій, з якими доводиться зіштовхуватися жертвам війни.


Також у жодному разі не можна давати людині пораду "взяти себе в руки", "перестати сумувати" тощо. Такі вимоги абсолютно недієві, вони тільки принижують і дратують людей з ПТСР.


Пам'ятайте, що люди із травмою не можуть і не повинні поводитися так, щоб оточуючим було комфортно.

  • Не підтримуйте міфи про ПТСР

Не можна казати людині щось на кшталт "ти й до війни був неадекватним" тощо.


Більше порад від Олени Герасим'юк:

  • Не примушуйте людину говорити про свій травматичний досвід.

  • Не радьте сумнівні чи стереотипні способи, що, на вашу думку, "допоможуть позбутися проблеми".

  • Не знецінюйте почуте від людини, яка вирішила поділитися із вами пережитим.

Актуально. Олена Герасим'юк також радить усім прочитати книгу "Невидимі наслідки війни", що створена українськими психологами. Це невеликий довідник, який створило об’єднання "Юридична сотня". У ньому зібрані поради з практичного досвіду роботи із ветеранами та їх родинами.

Прості поради для кожного


YouthFuture радить бути чуйними під час спілкування із людиною, яка має травму.


Вислухайте людину, якщо їй це потрібно / Фото Unsplash


Дотримуйтеся простих правил:

  • Не вживайте образливі терміни на кшталт "контужений/-на", "травмований/-на", "псих", "ненормальний" тощо. Якщо є потреба назвати стан людини, можна сказати "людина з ПТСР", "людина з травмою", "людина з інвалідністю" тощо. Тобто на першому місці завжди має бути людина, а не її травма або хвороба.

  • Майте повагу до особистих кордонів людини. Перш ніж підійти, обійняти або поплескати по плечу, запитайте, чи буде це доречним. Не торкайтеся тіла людини без її прямого дозволу, навіть якщо це усього лиш прояв дружби або прихильності.

  • Не давайте жодних порад, особливо якщо вас про це не просять. Не кажіть стандартних фраз про те, що "час лікує", "візьми себе в руки" тощо. А от якщо людина просить вислухати її, то зробіть це та збережіть у таємниці сказане.

  • Поважайте людей, що пережили обстріли або мають контузію. Не вмикайте гучно музику, не створюйте гучних звуків. Різкі, несподівані звуки можуть не тільки налякати людину з ПТСР, а й призвести до повторного травмування або непередбачуваної фізичної чи психічної реакції.


Сьогодні кожен може наближати перемогу. Допоможіть YouthFutureUA виконувати нашу місію, підтримайте українську армію та українців у скруті. Зробити посильний внесок можна тут.

956 переглядів

Comments


bottom of page